Заряджені гідністю та жагою свободи
Український інститут національної пам’яті, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей революції гідності підготували низку інформаційних матеріалів Дня Гідності та Свободи.
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада. Його встановлено «з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».
10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Це було лише продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.
Запровадження Дня Гідності та Свободи на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для українського суспільства.
Видатний українець, вояк армії УНР, поет, громадський діяч Євген Маланюк свого часу писав, що Україна програла у тодішній російсько-українській війні 1917–1921 років, бо не мала власної національної ідеї. Ідеї, яка запалювала би та єднала націю у боротьбі за волю. Яка мала би таку силу, що змогла би протистояти імперській ідеї північного сусіда, його фанатичній вірі у свою обраність та право вершити долю інших, позбавляючи їх волі та гідності.
Національна ідея України народилася на Майданах. Вона зазвучала під час студентської Революції на граніті, утвердилася під час Помаранчевої революції 2004-го року. А на Майдані 2013–2014-го років набула такої міці, що змогла кинути екзистенційний виклик росії, що від часів Пізнього Середньовіччя уявляла себе новою імперією, Третім Римом. Наша національна ідея – ідея Гідності та Свободи. Ідея, яка здатна об’єднати націю, мобілізувати на боротьбу та надихнути на перемогу – заради сьогодення та заради майбутнього.
Європейська цивілізація ґрунтується на розумінні свободи та гідності як основоположних цінностей демократичного суспільства. Право громадян на Гідність і Свободу закріплене у статтях Конституції України.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Однак Гідність і Свобода не надаються державою. Це – базові суспільні цінності. Тоталітарна держава прагне знищити Гідність і Свободу, але від людини залежить: зректися їх і стати рабом або ж повстати проти диктатури влади і залишитися вільною та гідною особистістю.
В історії України ідея свободи викристалізувалася за часів козацтва. Її намагалися викорінити упродовж темних століть перебування нашої держави під московським ярмом. Але ген свободи не можна знищити. Він нагадав сучасним українцям про себе на Майданах, де ми знов вчилися бути гідними та вільними. З кожним Майданом у нашій країні ставало все більше громадян, які розуміли важливість таких цінностей, як Свобода та Гідність.
